Відбулася Міжнародна конференція з IT і автоматизації в ОНАХТ
В Одеській національній академії харчових технологій 22-23 жовтня 2020 року відбулася XIII Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та автоматизація – 2020», яка була організована інститутом Комп’ютерних систем і технологій «Індустрія 4.0».
В цьому році, приймаючи до уваги карантин, конференція була проведена в новому форматі – дистанційно в мережі Інтернет з використанням телекомунікаційних технологій. У заході взяли участь понад 200 науковців, викладачів, аспірантів, студентів та фахівців, які працюють в різних галузях промисловості з України, Казахстану, Білорусі, Польщі, Німеччини, Росії! Новий формат дистанційного проведення конференції не тільки не налякав учасників, але і дозволив залучити зі всієї України, а також зарубіжних країн рекордну кількість тез доповідей – 128! У заході взяли участь представники 47 вишів і організацій. Очевидно, що учасники визнали майданчик обміну думками в ОНАХТ в області інформаційних технологій і автоматизації досить привабливим і таким, що заслуговує довіри.
У нашій академії давно для організації дистанційного навчання студентів використовується комп’ютерна програма створення відеоконференцій Zoom, за допомогою цього ж додатка проводилася і конференція ІТіА. Конференція пройшла у вигляді пленарного засідання (22 жовтня) і двох секційних засідань – «Комп’ютерні науки та інженерія» і «Автоматизація технологічних процесів і робототехнічних систем» (23 жовтня).
В рамках минулого заходу працювали наукові секції за такими тематичними напрямками: “Математичне та комп’ютерне моделювання складних процесів”; “Управління, обробка і захист інформації”; “Нові інформаційні технології в освіті”; “Проектування інформаційних систем і програмних комплексів”; “Комп’ютерні телекомунікаційні мережі та технології”; “Автоматизація та управління технологічними процесами”; “Штучний інтелект і автоматизація робототехнічних систем”.
Пленарне засідання 22 жовтня почалося з реєстрації учасників та привітального слова проректора з наукової роботи ОНАХТ Наталії Поварової. На це засідання були відібрані доповіді, автори яких представили найцікавіші напрями розвитку науки за тематикою конференції. На online зустрічі були присутні більше ніж 40 осіб, як учасників конференції, так і викладачів та студентів нашої академії.
Професор Олександр Романюк, завідувач кафедри програмного забезпечення Вінницького національного технічного університету, розповів в online-режимі про застосування тривимірного моделювання в медичній практиці. Доповідач розповів аудиторії про те, що 3D-прототипування (алгоритми і програми якого розробляються в ВНТУ) дозволяє вже сьогодні створювати тривимірні зображення окремих частин тіла людини, використовувати 3D-моделі під час операцій; оцінювати психологічний стан людини; проводити морфинг зображення особи для ринопластики; використовувати отримані за допомогою сканера моделі для діагностики і лікування хребта людини; робити комп’ютерне моделювання устілок для взуття; проводити протезування кінцівок. Сергій Шестопалов, декан профільного факультету в ОНАХТ, поділився своїми думками про тренди розвитку ігрової комп’ютерної індустрії. Ця індустрія нагадує індустрію моди – щороку з’являються нові правила, і вони стають практично обов’язковими для всіх розробників ігор. Щороку з’являються нові технології, що дозволяють розробляти більш чітку і привабливу графіку персонажів і ландшафти, удосконалювати сценарії поведінки гравців в іграх, застосовувати більш досконалу комп’ютерну техніку. Розбір останніх трендів 2020 року обійняв більше півгодини, настільки повідомлення вийшло цікавим для присутніх. Василь Ларшин, професор кафедри «Технологія машинобудування» Одеського національного політехнічного університету, і Наталія Ліщенко, професор, декан факультету Комп’ютерних систем і автоматизації ОНАХТ, свою доповідь присвятили принципам автоматизації технологічних процесів і систем (причому це повідомлення було англійською мовою). Цей виступ викликав багато запитань слухачів – в аудиторії було багато фахівців з автоматизації. Цим проблемам була присвячена і наступна доповідь доцента кафедри «Автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем» ОНАХТ Михайла Степанова.
У секції «Комп’ютерні науки та інженерія» (керівник і модератор Сергій Котлик), яка почалася в Zoom 23.04.20 о 10.00, були заслухані доповіді, які присвячені вирішенню багатьох проблем, що стоять перед галуззю: розробка пристрою для визначення вектора спрямованості до джерела звукових коливань; порівняльний аналіз методів згортки критеріїв при прийнятті рішень; створення шкали складності розпізнавання об’єктів по зображеннях; ігровий штучний інтелект в комп’ютерних іграх; дослідження зображень ландшафтів; дослідження принципів 3D моделювання; дослідження сприйняття оцифрованої інформації. Доповідачами виступили представники Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, Вінницького національного технічного університету, Національного університету «Запорізька політехніка», Одеської національної академії харчових технологій, Національного університету “Львівська політехніка”, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Доповідь Віктора Артеменка, доцента Львівського торгово-економічний університету, присвячена вирішенню проблем віддаленого віртуального навчання студентів, викликав жваву дискусію – екстраординарна ситуація з тотальним переходом на онлайн-навчання оголила багато проблем, практично всі вищі навчальні заклади стикаються з необхідністю рішень цих питань.
Під час проведення засідання секції «Автоматизація технологічних процесів і робототехнічних систем» (керівник і модератор Віктор Хобін), були заслухані доповідачі з Криворізького національного університету, Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Харківського національного університету радіоелектроніки, нашої академії. Аудиторія прослухала повідомлення, пов’язані з розрахунками інтегральних показників перехідних процесів квазілінійних динамічних систем; з обґрунтуванням вибору параметрів системи стабілізації курсу судна; з створення автоматизованої системи контролю температури зернової маси; з системою моніторингу та управління мікрокліматом; з розробкою методу синтезу швидких нечітких контролерів.
Слід зазначити, що в обох секціях багато доповідей було зроблено англійською мовою, що є хорошим посилом для того, щоб інтенсифікувати обмін думками між вченими різних країн.
За результатами конференції оргкомітетом підготовлені електронні програма і збірник тез доповідей учасників, який був висланий всім учасникам. Обмін досвідом та результатами власного наукового пошуку з колегами дав поштовх до спільної подальшої роботи з видання колективної наукової монографії, яка буде підготовлена за підсумками конференції.