В ОНТУ з успіхом пройшла Міжнародна конференція з інформаційних технологій та автоматизації
За весь час існування людської цивілізації знання були локомотивом руху вперед, завдяки ним створювалися нові міста, нові технічні пристрої та технології. У минулі часи ці знання передавалися або через писемність, або за особистої зустрічі людей. 21 століття дало нам новий інструмент передачі інформації – Інтернет, швидкий, надійний, практично скрізь присутній. Його використання призвело до зниження ролі як писемності так і живого спілкування. Цьому сприяла пандемія COVID 2019, обмеження якої звели нанівець живе спілкування, у тому числі й вчених різних спеціальностей.
Однак вихід був знайдено порівняно швидко – спілкуватися стали за допомогою спеціальних програм – месенджерів, з яких найбільшого поширення останнім часом набув додаток ZOOM. Месенджер – це програма, мобільний додаток або веб-сервіс для миттєвого обміну повідомленнями. Сучасні месенджери вже стали повноцінними комунікаційними центрами, які, окрім обміну повідомленнями, реалізують голосовий та відеозв’язок, обмін файлами, веб-конференції.
Ось і в Одеському національному технологічному університеті XIV Міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні технології та автоматизація – 2021” була проведена 21-22 жовтня 2021 року в дистанційному режимі з використанням ZOOM. У ній взяли участь понад 200 науковців, викладачів, аспірантів, студентів та фахівців, які працюють та навчаються в Україні, Казахстані, Білорусії, Індії, Албанії, Узбекистані, Болгарії, Північній Македонії, Киргизстані. Дистанційний формат проведення конференції не лише не злякав потенційних учасників, а й дозволив залучити з усієї України та перерахованих зарубіжних країн рекордну кількість тез доповідей – 136! У нашому міжнародному івенті взяли участь представники 57 ВНЗ та організацій, з яких 18 – закордонні. Очевидно, що учасники конференції визнали майданчик обміну думками в нашому університеті в галузі інформаційних технологій та автоматизації досить привабливим і заслуговуючим на довіру.
Конференція пройшла у вигляді пленарного засідання (21 жовтня) та чотирьох секційних засідань (22 жовтня), на яких її учасники могли поділитися своїми досягненнями та думками щодо розвитку науки у різних напрямках Інформаційних технологій та автоматизації. Серед розглянутих областей знань – Математичне та комп’ютерне моделювання складних процесів, Управління, обробка та захист інформації, Комп’ютерні ігри та WEB-дизайн, Комп’ютерні телекомунікаційні мережі та технологи,
Інформатизація навчального, наукового, дослідницького процесів.
У пленарному засіданні конференції взяли участь як українські вчені, так і представники зарубіжних країн. Після вітального слова ректора академії Богдана Єгорова присутні заслухали оглядові доповіді про сучасний стан справ у перерахованих напрямках розвитку IT. На online зустрічі було понад 70 осіб, як учасників конференції, так і викладачів та студентів нашого університету. На засіданні одесити розповіли про досягнення двох своїх унікальних організацій – Обласний центр Телемедицини (керівник центру к.т.н. Ляшенко А.В.) та лабораторію MIRONAFT FABLAB (завідувач лаораторії Іванов В.О.), також були прослухані доповіді нашого болгарського колеги про можливості геоінформаційних технологій (Asparuh Atanasov, Technical University of Varna), повідомлення про методи проектування комп’ютерних систем в Україні (докт.фіз.-мат.наук, професор Косолап А.І.) та нову математичну методику розрахунку страхових сум в Албанії (Brikene Xhaja, Polytechnic University of Tirana). Завдяки дистанційній організації засідання задати питання, що їх цікавлять, отримали можливість усі охочі (кілька доповідей викликали таке живе обговорення, що модератору довелося навіть нагадувати про регламент).
На секційних засіданнях (модератори Сергій Котлик, Юрій Корнієнко, Ольга Ольшевська), що відбулися наступного дня (22.10.21), було розглянуто такі актуальні проблеми: комп’ютерне моделювання фізико-хімічних властивостей як актуальне завдання сучасного матеріалознавства (колектив Інституту фізики напівпровідників імені) В.Е.Лашкарьова НАН України), динамічна стратегія балансування навантаження в корпоративних мережах (Завертайло К.С., інститут проблем математичних машин та систем, Україна), принципи синтезу мереж Петра при розробці алгоритмів логічного управління (колектив Одеської національної академії харчових технологій), пристрій для контролю герметичності швів шлунка при баріатричних операціях (колектив Мінського науково-практичного центру хірургії, трансплантології та гематології, Білорусія), модульна платформа комплексного забезпечення інформаційної безпеки, що розширюється (Корякін С.В., лабораторія ІІС ІМА, Національна академія наук Киргизької Республіки), вирішення проблем проектування розподілених систем на основі кластерних технологій (Хошаба О.М., Вінницький національний технічний університет), алгоритми побудови скелетону для системи реабілітації (Щербіна П.О., Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка), інформаційні технології в управлінні інтелектуальним капіталом в освітньому закладі (Коржак В.А., Білоруський державний економічний університет). Колектив студентів та викладачів ОНТУ підготував низку доповідей на секції Інформатизації навчального, наукового, дослідницького процесів (Зінченко І.І., Ольшевська О.В., Волкова О.Ю., Сиволап О.С., Сакалюк О.Ю., Шершун О.А.), присвячених питанням розробки способів та методів індексування як окремих наукових робіт, так і загалом наукових установ, механізмов розміщення матеріалів у наукових ресурсах та їх подальший вплив на рейтингування ЗВО.
Загалом даний науковий форум показав дедалі більший інтерес до питань комп’ютеризації, автоматизації, роботизації та штучного інтелекту. Також потрібно відзначити і поворот фахівців IT, що намітився, до питань медичних технологій та обладнання.
Велика кількість зарубіжних учасників показує значення наукових зв’язків не тільки серед різних організацій, но і серед різних країн.
Синергія кількох наукових здобутків може дати несподіваний проривний ефект.
Обговорення доповідей, спілкування з колегами дали поштовх до усвідомлення необхідності спільної роботи, яка буде оформлена у вигляді видання колективної наукової монографії за підсумками конференції.
Учасники дистанційної зустрічі відзначили високий рівень організації конференції та значущість доповідей для подальших досліджень у галузі IT та автоматизації. Труднощі, пов’язані з карантинними обмеженнями, переважно технічні, мали місце, проте конференція відбулася і пройшла досить успішно. Сподіваємося, що наступна, вже XV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та автоматизація – 2022», збере більшу кількість доповідей та учасників!